Захворювання шлунково-кишкового тракту і печінки часто супроводжуються змінами в порожнині рота. Це пояснюється морфофункціональним схожістю слизової оболонки рота і травного тракту. Зміни язика.  Найбільш вивченим є вплив хвороб шлунково-кишкового тракту на стан язика. Вигляд язика, на думку багатьох дослідників, може мати діагностичне значення і вказувати на приховану патологію шлунково-кишкового тракту. Найбільш часто виявляється обкладений язик. Ступінь вираженості нальоту залежить від різних причин. Перш за все має значення морфологічна будова язика. При нормальному стані або гіпертрофії сосочків язика наліт щільний, значно виражений. При атрофії сосочків, навпаки, наліт відсутній або виражений слабо. У появі нальоту важлива роль належить порушенню нормального процесу зроговіння і злущування епітелію внаслідок нервово-трофічних розладів. Крім того, характер прийнятої їжі, її консистенція, вираженість процесів самоочищення, склад мікробної флори і гігієна порожнини рота, безсумнівно, впливають на цей процес. Наліт (обкладеність) зазвичай виявляється при гастриті, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, новоутвореннях шлунка та інших захворюваннях. У період загострення виразкової хвороби, гастриту, ентероколіту він виражений більш значно і покриває всю спинку язика або переважно задні його відділи. Колір нальоту сірувато-білий, але під дією пігментоутворюючих бактерій, їжі, лікарських засобів, а також при кровотечах (при виразковій хворобі та ін), він приймає інше забарвлення (жовтий, бурий та ін.)
Важливо відзначити, що в період ремісії або в процесі лікування основного захворювання язик в різному ступені очищається від нальоту і може приймати нормальний вигляд. Суб'єктивними відчуттями наліт на язику зазвичай не супроводжується. Однак при наявності щільного нальоту хворі відчувають почуття незручності, притуплення смакової чутливості. Основу нальоту становлять збільшені, ороговілі ниткоподібні сосочки, залишки їжі, мікроорганізми, злущені клітини епітелію. Слід пам'ятати, що обкладений язик спостерігається при багатьох інфекційних та інших захворюваннях. Крім того, невеликий наліт, особливо вранці, може спостерігатися у здорових людей. Місцевого лікування в цих випадках не потрібно. Необхідно з'ясувати причину його виникнення, санувати порожнину рота, дати рекомендації по правильному чищенні зубів.
Другою ознакою шлунково-кишкових захворювань служить набряк язика. Такий стан язика зазвичай не завдає страждань хворому і виявляється лікарем при огляді порожнини рота. При значному набряку язика хворі відзначають відчуття незручності, збільшення його розмірів, іноді прикушують язик. При огляді на кінчику, бічних поверхнях язика виявляються відбитки зубів. Набряк язика є симптомом хронічного ураження кишечника (коліт, ентероколіт) і визначається в 80% випадків. Пояснюють цей стан порушенням всмоктувальної здатності кишечника та його бар'єрної функції. Крім того, має значення порушення водного балансу. Виразкові ураження слизової оболонки рота є наслідком трофічних розладів при шлунково-кишкових хворобах.
Зміна кольору слизової оболонки рота також служить частим проявом захворювань шлунково-кишкового тракту. Відзначено, що колір слизової оболонки рота залежить від виду, давності і тяжкості основного захворювання.
Важливо зазначити, що лікування основного захворювання призводить до зникнення або зменшення вираженості стоматологічних проявів й нормалізації біохімічних показників.
Значні зміни в порожнині рота при захворюваннях печінки, жовчовивідних шляхів. При хворобі Боткіна, хронічному гепатиті відзначені різноманітні зміни слизової оболонки рота запально-дистрофічного характеру: гіперемія, сухість, набряк і десквамація епітелію слизової оболонки, особливо виражені у фазі наростання жовтяниці (хвороба Боткіна). Крім того, характерні жовтушність м'якого піднебіння, дна порожнини рота, поява геморагій, телеангіоектазій. Відзначено гіркоту, перекручення смаку (кислий, металевий присмак у роті), кровоточивість ясен, явища гіперестезії твердих тканин зуба. Захворювання шлунково-кишкового тракту - головні з фонових в патології пародонту. Виразкова хвороба і гастрит однаково часто створюють сприятливі умови для розвитку захворювань пародонту: хронічного гінгівіту і пародонтозу, особливо його запальної форми.
Пародонтит виникає у хворих на гастрит з підвищеною і зниженою кислотністю
| 
