Ринок зубних паст
Активні компоненти зубних паст
Досить часто споживач стикається з положенням, коли в магазинах та аптеках йому пропонується велика кількість різноманітних паст. Однак рішення про покупку того чи іншого тюбика часто не базується на знанні впливаючих речовин, що містяться в зубних пастах, тим більше на знанні про те, для кого з членів сім'ї та або інша паста є найбільш підходящою. Покупки робляться на підставі порівняння цін, привабливості упаковки або на підставі майстерно проведеної рекламної кампанії.
Лікарям-стоматологам, так само як і споживачам, важко стежити за станом на ринку у зв'язку з постійним надходженням в продаж нових назв зубних паст і частими змінами у змісті продуктів. Тому метою цієї статті є складання огляду впливаючих речовин, що містяться в наявних на сьогоднішній день на ринку зубних пастах, механізму їх дії та придатності для використання тими чи іншими групами споживачів.
Фториди.
 Фтор є одним з основних діючих речовин, механізми впливу якого пов'язані зі зменшенням розчинності мінералів емалі, пригніченням утворення кислот бактеріями зубного нальоту і участю в процесах ремінералізаціі.
Навіть невеликі концентрації фтору значно знижують ступінь демінералізації емалі, і тому часте повторне використання препаратів з низькою концентрацією фтору є одним з найбільш ефективних засобів профілактики карієсу.
Вміст фтору в зубних пастах, повинен бути не менше 1000 ррm (0,1% іонів фтору), щоб значний протикаріозний ефект був досягнутий . Однак частина зубних паст містить менше фтору, ніж рекомендується. На відміну від інших, що містяться в зубних пастах речовин, концентрація фтору повинна бути обов'язково вказана на упаковці. Для оптимізації впливу фтору запропонована методика більш ефективного використання зубних паст : на щетинки зубної щітки видавлюється з тюбика частина пасти, за обсягом визначає розмір горошини. Паста розмазується по поверхні зубів перед початком їх чищення. Під час чищення зубів пасту намагаються не спльовувати і після чищення протягом однієї хвилини зуби споліскується пастою, що залишилася в роті і невеликою кількістю води. Після чищення зубів порожнину рота не рекомендується ополіскувати і також слід протягом однієї години уникати прийому їжі і пиття.
Таким чином, концентрація фтору в слині і в міжзубних проміжках залишається по можливості високою, що у свою чергу знижує приріст карієсу на контактних поверхнях зубів .
Результати останніх статистичних даних з використанням метааналізу показали, що пасти ,які містять фторид натрію (NaF) є більш ефективними по профілактичній дії, ніж натрію монофторфосфат(NaMFP)-вміщуючі , однак є і критичні зауваження щодо інтерпретації результатів досліджень. Було відмічено, що іони фтору в місці їх дії вивільняються швидше з NaF-вміщуючих паст, ніж з NaMFP-вміщуючих. До того ж після використання NaF-паст в порожнині рота затримується більше фтору, ніж при використанні NaMFP-паст (8).
Ксилітол.
Ксилітол використовується у зубних пастах, як смакова добавка в порівняно низьких концентраціях. При великому збільшенні концентрації (до 10%) можна збільшити антікарієсогенний ефект зубних паст. У тривалих спостереженнях було показано, що додаткове вигода відносно приросту карієсу при використанні таких паст становить 10% у порівнянні зі звичайною NaF-вміщуючою зубною пастою .
Ксилітол збільшує виділення слини, запобігає зниженню рН слини, збільшує відносну кількість розчинних полісахаридів і утворює комплекси з кальцієм, запобігаючи демінералізації емалі і прискорюючи її ремінералізацію. Ксилітол також впливає безпосередньо на карієсогенну мікрофлору, зокрема на Streptococcus mutans, інгібуючи її життєдіяльність .
Натрію лаурилсульфат.
 Натрію лаурилсульфат міститься в багатьох миючих речовинах і майже у всіх наявних на ринку зубних пастах (в концентрації 0,5-2,0%) в якості детергенту аніонів. Натрію лаурилсульфат має емульгуючу і поверхнево-очисну дію, до того ж, має невеликий антибактеріальний вплив . Було відзначено, що застосування натрію лаурісульфата збільшує в невеликому ступені десквамацію епітелію слизової оболонки порожнини рота, а також у деякій мірі частішає повторність афтозного стоматиту у страждаючих від нього пацієнтів .
По всій видимості механізм цієї дії пов'язаний зі збільшенням проникності слизової оболонки і денатурацією її муцінового шару. Також зазначено, що натрію лаурилсульфат може знижувати клінічну ефективність дії деяких антибактеріальних речовин, таких як хлоргексидину, натрію монофторфосфата і ксилітолу . Тому на ринку з'явилися деякі зубні пасти, що не містять детергентів, і, по всій видимості, в майбутньому будуть з'являтися пасти, що містять замінники детергентів. При використанні деяких зубних паст, що містять додатково триклозан і цинк, було відзначено, що вони зменшують заподіяні натрієм лаурилсульфатом подразнення слизової оболонки порожнини рота .
На сьогодні натріум лаурилсульфат є тим компонентом, який є дуже спірним щодо його включення до складу зубних паст.
Триклозан
Триклозан (2,4,4-трихлор-2-гідроксіфенілефір) є безіонним фенолом, у якого є антимікробний вплив у широкому спектрі. Він вже давно використовується в різних миючих засобах в якості добавки. Найбільш часта концентрація триклозану в зубних пастах становить 0,1%.
Триклозан збільшує проникність оболонок бактеріальних клітин, що у свою чергу приводить до виходу цитоплазми з клітини та її загибелі. У низьких концентраціях триклозан інгібує протеїновий синтез і метаболізм глюкози бактерій.
У дослідженнях, проведених за цей час, не було відмічено значних побічних ефектів триклозану.
| 
